Гранульований вапняк як екологічне та комплексне добриво
Для виробництва гранульованого добрива використовуються тверді вапнякові мінерали, які подрібнюються та проходять через етап тонкого помелу. Сучасна технологія грануляції дозволяє отримати натуральне добриво, яке є зручним та ефективним у застосуванні. Його зручно транспортувати та використовувати, адже ці процеси не супроводжуються надмірним пилоутворенням. Також вапно гранульоване легко рівномірно розподіляти під час внесення, що економить зусилля, дозволяє уникнути передозувань на окремих ділянках та забезпечує високий результат у вапнуванні.
Вапнякові добрива – це дієві меліоранти, які характеризуються комплексною дією на грунт. Зокрема, гранульований вапняк вирізняється наступними перевагами:
- Усуває надлишкову кислотність грунту. Внесення добрива для розкислення ґрунту дозволяє нейтралізувати органічні та мінеральні кислоти, а також знизити в ньому вміст токсичних сполук алюмінію та марганцю.
- Забезпечує потреби культур в кальцію та магнію. Гранульований вапняк є ефективним кальцієвим добривом, що також містить в оптимальній кількості магній. Тому можна купити вапно для розкислення грунту і водночас забезпечити потреби вирощуваних культур в цих елементах:
- Кальцій. Необхідний культурам протягом усього періоду активного росту. Елемент бере участь у формуванні клітинних стінок та мембран, транспортуванні поживних речовин, регулюванні водного балансу. Також кальцій стимулює ріст та допомагає культурам протистояти стресовим факторам.
- Магній. Потрібен рослинам впродовж усього періоду росту, особливо на початку розвитку та під час плодоношення. Цей елемент допомагає культурам поглинати та засвоювати фосфор, разом з кальцієм забезпечує міцність клітинам рослин та підвищує їхні захисні реакції.
- Знижує потребу у застосуванні інших добрив. Проводити розкислення грунту вапном потрібно ще й тому, що в сильнокислому середовищі елементи живлення рослин перебувають у недоступній для них формі. Крім цього, високий вміст алюмінію в таких грунтах перешкоджає засвоєнню кальцію, магнію, калію та фосфору. Поживні елементи найкраще засвоюються культурами у діапазоні 6-7 pH.
- Поліпшує структуру грунту. Вапняк застосовується для покращення якості грунту, зокрема його фізичних характеристик. Після проведення вапнування грунт стає більш пухким, в ньому краще утримується волога та розвивається коренева система вирощуваних рослин.
- Забезпечує природне удобрення землі. Вапняковий розкислювач грунту впливає на землю також на біологічному рівні. Корисні бактерії швидше розкладають органіку, переводять елементи в легкі для засвоєння форми. Патологічні ж бактерії та грибки значно знижують свою активність.
- Підвищує стійкість культурних рослин. Збалансоване мінеральне живлення культур забезпечує формування стійкого імунітету, завдяки чому вони менше хворіють та піддаються впливу несприятливих факторів. Доведено, що гранульований вапняк при внесенні під озимі зернові культури дозволяє зберегти 90-100% рослин. В той час, як на кислих грунтах цей показник коливається в межах 10-50%.
- Покращує якість врожаю. Вапнування не лише підвищує врожайність, а й покращує якість вирощеної продукції. Застосування вапнякового добрива підвищує вміст крохмалю, білків, цукрів, вітамінів, олії, клейковини. Оскільки вапняк гранульований знижує в грунті вміст алюмінію, важких металів та радіонуклідів, вони не накопичуються у врожаї, дозволяючи вирощувати екологічну чисту продукцію. Також значно підвищується лежкість врожаю.
Гранульований вапняк застосовують під всі сільськогосподарські культури, які потребують слабокислої та нейтральної реакції грунту. Найбільш чутливо реагують на підвищену кислотність буряк та капуста, які потребують реакції у межах 7-7,5 pH. Вносяться вапнякові мінеральні добрива для сої, гороху, квасолі, пшениці, кукурудзи, соняшнику, огірків, цибулі, аґрусу, а також під яблуні. Адже ці культури для отримання високого врожаю потребують слабокислого та нейтрального середовища. В сильнокислі грунти вносяться вапнякові добрива для томатів, картоплі, гарбузів, кавунів, жита, вівса, гречки, малини. Ці культури здатні повноцінно рости в умовах помірної кислотності (pH 5-6).
На підставі численних досліджень встановлено, що вапнякові добрива для озимої пшениці при внесенні у середньокислі та сильнокислі грунти збільшують врожайність культури на 3-7 ц з 1 га, ярої пшениці та ячменю – на 2-5 ц, капусти, цукрового та кормового буряку – на 40-100 ц, картоплі – на 10-20 ц.
За показника pH 6 і нижче вносити добриво рекомендовано під час основної обробки грунту восени чи навесні. Також серед прийомів, як використовують вапняк, є нейтралізація фізіологічно кислих мінеральних добрив. З цією метою застосування вапняку є доцільним після внесення аміачної селітри, сульфат амонію, хлористого калію. Щоб стабільно отримувати високі врожаї, важливо постійно контролювати рівень pH землі. Для компенсації щорічних втрат кальцію та магнію, які виносяться з врожаєм та вимиваються з грунту, застосовувати вапняк рекомендовано з періодичністю раз на 2-3 роки.