Ефективне використання добрив є запорукою високої врожайності. Проте на практиці їх застосування часто пов’язане з нераціональними витратами. Поширеною проблемою є те, що мінеральні добрива для грунту вносяться без врахування рівня його кислотності. Адже pH землі має вирішальне значення для росту культурних рослин та їх здатності засвоювати поживні речовини. Оптимальними умовами для розвитку більшості рослин є рівень кислотності у межах 6-7 pH. В цьому діапазоні азот, фосфор, калій, залізо, цинк, марганець та інші елементи перебувають у формі, що легко засвоюється корінням рослин. Саме тому внесення мінеральних добрив у кислі землі не дає бажаного ефекту.
Вплив pH грунту на врожайність та доступність елементів
З метою регулювання рівня pH проводиться вапнування землі. При цьому замість традиційного добрива у вигляді порошку сьогодні частіше обирають купити гранульований вапняк, який є більш зручним та ефективним у використанні. Це добриво більш рівномірно розподіляється в грунті, має пролонговану дію, а його внесення дозволяє:
- Забезпечити природний баланс грунту. Надлишкова кислотність землі стримує ріст рослин. Надмірна кількість іонів алюмінію пригнічує розвиток коріння, перешкоджає засвоєнню води та поживних елементів. В таких умовах знижується врожайність та якість продукції. Гранульований вапняк для розкислення ґрунту дозволяє привести pH землі в норму, забезпечуючи оптимальний баланс для розвитку культур.
- Підтримувати оптимальну структуру землі. Застосування вапняку важливе для покращення аерації, водопроникності та здатності землі утримувати вологу. Це дозволяє навіть в умовах нетривалої посухи отримувати стабільні врожаї.
- Забезпечити потреби рослин в кальцію та магнію. Вапняк є вдалим варіантом, коли потрібно вирішити: чим удобрити землю на зиму, щоб забезпечити здоровий старт росту культур навесні. Кальцій, як основний компонент вапняку, є важливим елементом для побудови міцних клітинних стінок рослин. Крім високого вмісту кальцію, гранульований вапняк містить в оптимальному співвідношенні магній. Цей елемент посилює процес фотосинтезу, підвищує стійкість культур до стресових умов, сприяє формуванню більшої кількості плодів та накопиченню в них цукрів.
- Регулювати активність мікроорганізмів. Корисні та шкідливі мікроорганізми по-різному реагують на pH грунту. В нейтральному середовищі краще розвиваються корисні бактерії, що беруть участь у розкладанні органічних речовин. За їх активної діяльності природним шляхом утворюється азот, тому внесення мінеральних добрив відповідного складу можна мінімізувати. В кислому ж середовищі спостерігається активний розвиток патогенних організмів. Це в свою чергу змушує посилити витрати на боротьбу з хворобами рослин. Тому підтримка оптимального рівня pH дуже важлива з погляду забезпечення природного удобрення грунту та уникнення додаткових витрат.
- Підвищити ефективність застосування інших міндобрив. Покращуючи pH землі, гранульований вапняк створює необхідні умови для вивільнення елементів міндобрив та їх засвоєння коренями культурних рослин.
Ефективність добрив тісно пов’язана з pH землі. Наприклад, за низького рівня pH фосфор з’єднується з залізом або алюмінієм, утворюючи нерозчинні сполуки. Це призводить до його дефіциту, навіть якщо фосфорні мінеральні добрива регулярно вносяться в грунт. Також дослідження показують, що раціональне комбінування вапнякових та азотних добрив дозволяє підвищити ефективність останніх на 10-15%. При цьому які добрива вносити весною, а які восени? Для комплексного живлення краще застосовувати азотні добрива навесні, а вапнякові – восени. Використовувати вапняк навесні також можна, якщо потрібна термінова корекція кислотності, а попередня обробка не була проведена. Але рекомендоване саме осіннє внесення добрив, оскільки вапняк допомагає прискорити розкладання органічних залишків, покращити фізичні та хімічні властивості землі до наступного сезону. Це стосується і фосфорного живлення. Проте якщо після збору врожаю комплексна підготовка грунту включає вапнування, то добриво фосфор краще внести навесні після танення снігу.
Потреби грунтів у вапнуванні відрізняються залежно від їх типу. Важкі глинисті землі зазвичай родючі та добре утримують вологу, проте мають низьку повітропроникність і не дозволяють кореневій системі рослин нормально розвиватися. Для їх розпушення та нейтралізації кислотності потрібно більше вапняку. То як використовують вапняк на таких грунтах? Рекомендоване дозування для них складає від 500 до 1250 кг/га, залежно від глибини внесення (від 10 до 25 см).
Легкі піщані грунти характеризуються низькою родючістю та здатністю утримувати вологу. Для них норма внесення вапна в ґрунт складає від 240 до 1000 кг/га. Оскільки з таких грунтів поживні елементи вимиваються швидше, вапнування варто проводити частіше, ніж на важких за структурою землях. На кислих піщаних грунтах вапнування проводить раз на 1-2 роки, на глинистих – з періодичністю раз на 3-4 роки. Також слід враховувати, що внесення сульфат амонію та інших кислих добрив потребує і більше вапняку для їхньої нейтралізації.
Для ефективного підвищення врожайності варто керуватися потребами культур до рівня кислотності. Наприклад, картопля, морква, салат потребують відносно небагато вапняку для нормального росту. А от кукурудза, буряк, капуста, цибуля та ефективне підживлення сої вимагають більш точного регулювання рівня pH і підвищеного дозування добрив.