Ґрунт низького або нейтрального рівня кислотності створює сприятливі умови для вирощування більшості культур. Проте такий тип ґрунту зустрічається не часто, а регулярне внесення добрив, рясні опади, полив та інші чинники погіршують ситуацію. То як зменшити кислотність грунту? Нейтралізувати кислотність дозволяє вапняк, підвищуючи родючість та врожайність. Він насичує землю кальцієм, необхідним для активного розвитку рослин, а також робить її більш пухкою.
Кислий ґрунт: як визначити та чим шкідливий
Кислий ґрунт підходить для вирощування зовсім невеликої кількості рослин. На більшу кількість культур підвищений рівень кислотності має негативний вплив: вони повільніше ростуть, частіше хворіють і гірше плодоносять. Надлишок алюмінію та марганцю порушує в рослинах обмінні процеси. Родючість знижується через неможливість корисних мікроорганізмів нормально функціонувати в кислому ґрунті.
Визначити необхідність вапнування грунту можна не лише за допомогою pH-метра та лакмусового паперу, а й за зовнішніми ознаками. Кислі ґрунти мають білувато-сірий наліт. Вода, що накопичується в низинах та ямках, має іржавий колір та часто райдужну плівку зверху. В такій землі майже не приживаються дощові хробаки, а на ділянках стрімко розростаються польовий хвощ, кульбаба, кінський щавель, осока. Також визначити необхідність розкислення ґрунту можна за допомогою звичайного оцту, капнувши його на жменю землі. Відсутність бульбашок, легкого шипіння та піни говорить про те, що ґрунт потрібно вапнувати.
Як впливає вапняк на ґрунт?
При вирощуванні культур вапняк – це дієве та екологічно безпечне рішення для підвищення якості ґрунту та збільшення врожайності. Він є осадовою гірською породою, в складі якої переважає кальцит. Вапняк як потужний меліорант дозволяє поліпшити фізико-хімічні властивості кислих ґрунтів. Оскільки меліорація земель – це комплекс заходів з покращення угідь з метою підвищення родючості, використання вапняку для підживлення ґрунту передбачає наступні переваги:
- Зниження рівня кислотності ґрунту. Вапняк як розкислювач грунту дозволяє нормалізувати процеси активності фосфору, азоту та молібдену, що є важливим для росту, формування зав’язей та клітинного дихання рослин.
- Покращення структури ґрунту. З цією метою обирають купити вапняк гранульований, адже його внесення збільшує аерацію та водопроникність землі. Вона надовго залишається зволоженою, живлячи рослини навіть у посушливі періоди. Достатня вологість також створює умови для формування корисної мікрофлори, що є важливою для природного удобрення.
- Насичення ґрунту кальцієм, магнієм та калієм. Наявність цих мікроелементів в ґрунті сприяє росту та розвитку рослин. Кальцій необхідний для формування клітинних стінок, магній – для процесу фотосинтезу, калій – для зміцнення кореневої системи та імунітету рослин.
- Поліпшення здоров’я рослин. Зростання на здоровому ґрунті допомагає культурам ефективніше протистояти інфекціям та шкідникам. Завдяки корисним мікроелементам формується міцна коренева система, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин.
- Екологічність. Вапняк як мінеральне добриво є природним джерелом поживних речовин та безпечним для навколишнього середовища. Також його застосування знижує потребу у використанні синтетичних добрив.
- Запобігання ерозії ґрунту. Внесення вапняку сприяє зміцненню верхнього шару ґрунту, що зменшує ризик вимивання поживних речовин інтенсивними дощами.
На те, в якому дозуванні та як використовують вапняк, впливає форма добрива, глибина його внесення, вид культур та наявний рівень кислотності землі. Застосовувати вапняк рекомендовано восени під час орання землі, перед початком посівного сезону, а також періодично, залежно від стану ґрунту. Повне дозування передбачається при меліоративному вапнуванні, що проводиться на землях із підвищеною кислотністю (pH 5,5 і менше). Повторні внесення для підтримки оптимальних умов для вирощування культур повинні мати менше дозування. Вапнування можна поєднувати з іншими сумісними органічними та мінеральними добривами для посилення їх дії.