Без використання добрив неможливо отримати високий врожай, адже для нормального росту та розвитку культурам необхідні поживні речовини. Відновити їх нестачу в грунті дозволяють мінеральні добрива, що широко використовуються навіть в органічному землеробстві. Оскільки мінеральні добрива – це продукція не лише синтетичного, а й природного походження, їх застосування допомагає отримати здоровий та екологічно чистий врожай. Вони забезпечують ефективне живлення рослин та підвищують родючість грунту.
То які є мінеральні добрива і з чого їх виробляють? Добрива синтетичного походження отримують хімічним шляхом. Натуральні міндобрива виробляють з природних копалин. В розвитку та формуванні рослин беруть участь понад 70 елементів. Здебільшого рослини складаються з вуглецю, кисню та водню, які легко взяти з повітря і води. Але не менш важливі елементи для розвитку культури беруть з грунту. Для забезпечення цих потреб і потрібні мінеральні добрива, приклади яких вказано в наступному переліку.
За складом розрізняють такі основні мінеральні добрива:
Серед мінеральних добрив є як спеціалізовані суміші, які використовуються для удобрення картоплі, кукурудзи, соняшника, сої, ріпака, так і універсальні, що підходять для більшості культур. Мінеральні добрива можуть випускатися у порошкоподібній, рідкій, гранульованій формі. Добрива синтетичного походження, особливо при застосуванні у великих кількостях, можуть призвести до забруднення навколишнього середовища та негативному впливу на здоров’я людини. Мінеральні добрива природного походження є безпечними. Ті, що виробляються у формі гранул, поступово розчиняються у грунті, насичуючи його корисними елементами та підвищуючи родючість в довгостроковій перспективі.
Застосування мінеральних добрив дозволяє збільшити врожайність, покращити якість сільськогосподарської продукції та зберегти родючість грунту. Однією з головних переваг їхнього використання є те, що вони здатні забезпечити потреби культур в поживних елементах протягом усього періоду росту та розвитку, що особливо важливо в умовах несприятливого клімату та на бідних грунтах.
Компанія ZMD є провідним виробником гранульованого вапняку та фосфориту в Україні. Якщо потрібно купити міндобрива в Івано-Франківську чи в іншому місті, ми запропонуємо вигідні умови, включно з оперативною доставкою до господарства фірмовим транспортом. Наш завод виробляє міндобрива лише з природної сировини, що є екологічно безпечними, ефективними та характеризуються довготривалою дією. На мінеральні добрива ціни в нас представлені безпосередньо від виробника, що дозволяє купити якісну продукцію за чесну вартість.
Незалежно від того, який вид культур вирощується, ріст, розвиток і врожайність залежить від родючості землі. З метою покращення фізико-хімічних властивостей грунтів проводиться меліорація. Оскільки меліоранти – це спеціалізовані добрива для підвищення врожайності культур, ці речовини впливають саме на склад та структуру грунту. Найбільш поширеним та ефективним природним меліорантом є вапняк.
Компанія ZMD пропонує купити вапно гранульоване як зручне в застосуванні та ефективне добриво. Цей комплексний меліорант характеризується пролонгованою дією і використовується на всіх типах грунтів. Він не лише знижує кислотність землі, а й забезпечує збалансоване кореневе підживлення сільськогосподарських культур. Компанія ZMD надає можливість купити розкислювач грунту за ціною виробника з доставкою нашим фірмовим транспортом або надійними поштовими службами.
Для більшості культур сприятливими умовами для вирощування є нейтральна кислотність грунту. Інтенсивна обробка земель із застосуванням синтетичних добрив, хімічних препаратів та інші фактори призводять до підвищення рівня кислотності землі. То чим розкислити грунт, щоб стабільно отримувати високі врожаї? Для досягнення оптимального рівня pH 6-7 застосовується вапняк. Це екологічний та надійний спосіб підвищення якості грунту. Внесення вапняку дає наступні переваги:
Вапняк застосовується при вирощуванні широкого спектра культур. Він вноситься перед посівом зернових культур, використовується як добрива під соняшник, ріпак, сою, овочеві, плодово-ягідні культури. Вапняк є екологічно безпечним добривом, що виготовляється з натуральної сировини. Його містять поширені препарати для розкислення ґрунту, а також застосовують як великі агрокомпанії, так і малі фермерські господарства. Завдяки ціновій доступності, простоті використання та високій ефективності, це добриво залишається одним із ключових засобів для підтримання природного балансу грунтів.
То як використовують вапняк для розкислення грунту? Зазвичай це натуральне добриво вноситься під осінню чи весінню оранку. Завдяки таблиці внесення добрив на нашому сайті можна дізнатися про оптимальне дозування для кожного типу грунту. Залежно від норм застосування обробка проводиться раз на 3-5 років.
Вапнування або меліорація земель – це метод, що дозволяє не лише знизити кислотність грунтів, а й відновити їх родючість. Це економічно вигідне рішення, що забезпечує тривалий ефект та дозволяє знизити залежність від синтетичних добрив. Вапнування також впливає на самоочисну здатність грунтів до розкладання пестицидів, сприяючи денатуралізації залишків діючих речовин гербіцидів, інсектицидів та фунгіцидів.
Вирішальним фактором в землеробстві є тип грунту, адже від цього залежить його родючість. Для вирощування більшості культурних рослин сприятливими умовами є нейтральні показники кислотності землі. Але якщо на полях чи ділянках кислі грунти, що робити? Одним із найбільш ефективних способів регулювання рівня pH землі є вапнування. Також для розкислення грунту застосовують попіл, крейду або використовують метод посадки сидератів. Для невеликих земельних ділянок можуть застосовуватись спеціальні препарати для розкислення грунту, але більшість з них містить у своєму складі вищезазначений вапняк.
Розкислення грунту вапняком переважна більшість аграріїв визнає найкращим засобом. Обирають купити добриво з вапняку не лише тому, що воно допомагає ефективно нейтралізувати кислотність, а й має багатосторонній позитивний вплив на родючість землі. Вапнування покращує фізичні властивості грунту та сприяє активізації життєдіяльності корисних мікроорганізмів. Також вапняк для розкислення грунту збагачує грунт кальцієм та магнієм.
Перелік переваг застосування вапняку включає:
На сьогодні купити вапно для розкислення грунту можна не лише у формі порошку, а й гранул. Гранульований вапняк зручно застосовувати, він легко розподіляється по полю чи земельній ділянці. Також на відміну від вапнякового борошна, гранули характеризуються мінімальним утворенням пилу. Тому їх легше транспортувати, вони покращують умови роботи аграріїв та дозволяють знизити втрати матеріалу.
То як використовують вапняк для розкислення грунту? Вапнування грунту рекомендовано проводити восени після збору врожаю, щоб створити оптимальні умови для росту культур в наступному сезоні. На легких грунтах можна вносити вапняк навесні, але мінімум за 3-4 тижні до посіву чи висадки культур. На те, які добрива вносити весною, також впливає вид культури. Проте для більшості рослин для успішного старту росту потрібен фосфор, що сприяє формуванню міцної кореневої системи.
Зернові культури, як і бобові, є дуже чутливими до підвищеної кислотності грунту. Оптимальною для їх вирощування є слабокисла чи нейтральна реакція, тобто pH 6-7. Тому вапнякове міндобриво для сої, пшениці, ячменю можна застосовувати не лише на сильнокислих, а й на середньокислих грунтах. Серед овочевих культур менш чутливою до кислого середовища є картопля. Але за нестачі в грунті корисних елементів застосування вапняку – це піджива для картоплі на середньо- та сильнокислих грунтах. При підвищеній кислотності, особливо на піщаних грунтах, більшість культур гірше росте та має слабке коріння. Це впливає на розвиток рослин, оскільки вони не можуть повноцінно поглинати воду, поживні речовини та внесені добрива з землі.
Якщо розкислення грунту вапном можна проводити раз на кілька років, інші методи переважно працюють, якщо їх застосовувати кожного року:
Всі перераховані методи передбачають використання натуральних засобів для розкислення грунту. Проте вибір способу залежить не лише від рівня pH, виду культур, а й обсягу земельної ділянки. Для великих сільськогосподарських площ найефективнішим і довготривалим рішенням є гранульований вапняк. Застосовуються вапнякові добрива для кислих грунтів не лише для нормалізації pH, а й для підвищення родючості грунту, оскільки вони покращують його хімічні, фізіологічні та біологічні властивості. Попіл і крейда підходять для слабо- та середньокислих невеликих ділянок. Сидерати доцільно використовувати як додатковий метод для поступового зниження кислотності. Вони ефективні для невеликих і середніх площ, особливо якщо необхідно збагатити грунт органічною масою.
Застосування добрив є важливою складовою загальних заходів, основна мета яких – отримання багатого та здорового врожаю. Оскільки рослини не можуть повноцінно розвиватися без наявності в грунті поживних елементів, для підвищення родючості грунту застосовуються мінеральні добрива. На сьогодні вони представлені на ринку широким асортиментом продукції. Але всі види мінеральних добрив можна розділити на продукцію органічного (природного) та синтетичного походження. Основна відмінність – метод виробництва. Синтетичні добрива виробляються хімічним методом, органічні – з природних компонентів.
І органічні, і синтетичні добрива застосовуються для мінерального підживлення культур. Що таке мінеральне живлення? Це процес поглинання та засвоєння культурами поживних елементів з грунту, що необхідні їм для здорового розвитку. Синтетичні добрива за своїм складом можуть бути однокомпонентними (азотні, калійні, фосфорні) чи комплексними (включать кілька мікроелементів). Серед їх основних переваг:
Мінеральні добрива синтетичного походження застосовуються на певних етапах розвитку рослин для забезпечення їх поточних потреб в живленні. Вони використовуються як для кореневого, так і позакореневого живлення рослин. Препарати у рідкій формі зазвичай вносяться по листю і швидко засвоюються рослинами. Порошкові та гранульовані добрива, як правило, вносяться в грунт, де поступово розчиняються. Але їх дія в основу обмежується не більше, як одним сезоном.
Серед недоліків синтетичних добрив наступні:
Мінеральні добрива синтетичного походження не підвищують родючість грунтів та їх якісні характеристики. А от нашкодити родючості можуть, особливо за неправильного використання. Також важливо вибирати ці добрива лише у перевірених виробників, застосовувати їх слід чітко за інструкцією та дотримуватись всіх заходів безпеки, адже більшість цих препаратів є дуже токсичними. Серед синтетичних мінеральних добрив доцільно використовувати азотні, адже цих добрив природного походження не існує. Азот потрібен культурам для росту зеленої маси.
Використовуючи органічні добрива на мінеральній основі, можна не лише наситити грунт елементами живлення. Вони також є екологічним способом підвищення родючості землі. Саме тому це натуральне підживлення застосовується в органічному землеробстві. Це підживлення є вдалим варіантом, коли постає питання яке добриво краще для картоплі та інших овочевих культур.
Натуральні мінеральні добрива мають наступні переваги:
Характерною особливістю природних мінеральних добрив є те, що вони переважно підходять для більшості культурних рослин. Наприклад, природні фосфорні добрива стимулюють ріст культур, розвиток кореневої системи, сприяють утворенню плодів, покращують морозостійкість та дозволяють скоротити терміни дозрівання врожаю. Обирають купити фосфорні добрива натурального походження переважно для внесення восени під перекопку землі.
Оскільки більшість культурних рослин віддає перевагу нейтральним та слабокислим грунтам, раз в 3-4 роки проводиться також меліорація грунту вапняком. Це натуральне добриво допомагає підтримувати оптимальний рівень pH та сприяє засвоєнню рослинами поживних речовин з землі. Також проведення вапнування грунту дозволяє збагатити його кальцієм та магнієм. Кальцій потрібен рослинам для нормального обміну речовин та розвитку кореневої системи. Магній бере участь у процесі фотосинтезу та допомагає культурам протистояти хворобам. Також можливість купити вапняк гранульований за ціною виробника дозволяє покращити структуру грунту, зробивши його більш пухким та здатним довго зберігати вологу.
Серед недоліків добрив природного походження можна вказати те, що вони починають діяти не одразу. Проте вибирають купити органічні добрива за вигідною ціною часто саме через їхню пролонговану дію. Адже придбавши їх один раз, можна забезпечити живлення грунту на кілька років.
Якщо узагальнено порівнювати добрива, то ціна на мінеральні добрива природного походження є вигіднішою в довгостроковій перспективі. Натуральні добрива мають й інші вагомі переваги. Вони дозволяють підвищити родючість землі і при цьому не мають негативного впливу на рослини та навколишнє середовище. Основні правила в їх застосуванні – вносити добрива своєчасно і дотримуватись норм внесення з урахуванням типу грунту та виду культури.
Щоб забезпечити культурам здоровий ріст та досягти високої врожайності, важливо не лише правильно вибрати добрива, а й вдало їх поєднувати. Без мінеральних добрив неможлива ефективна меліорація земель, адже саме вони дозволяють компенсувати дефіцит кальцію, калію, фосфору, магнію та інших елементів у ґрунті, необхідних для повноцінного розвитку культур. Вдало комбінуючи їх, можна значно поліпшити структуру землі, створити сприятливі умови для вирощування культур, підвищити їх стійкість до хвороб та шкідників.
Мінеральні добрива насичують культури необхідними елементами в доступній для рослин формі. Серед їх основних видів наступні:
Потреби культур в наявності тих чи інших поживних елементів є різними, але існують і певні загальні рекомендації. Так на кислих ґрунтах нестача мікроелементів має більш виражений характер. І навіть внесені мінеральні добрива гірше засвоюються культурами при наявності високого рівня кислотності. Нейтралізувати рівень pH землі дозволяє вапнякове борошно або вапняк гранульований. Вапнування ґрунту дозволяє не лише нормалізувати кислотність, а й покращити структуру землі, її мікрофлору, насичує кальцієм та магнієм, підвищує ефективність застосування інших добрив. Вапняк як ефективний меліорант сприяє загальному покращенню фізико-хімічних показників ґрунту. Як використовують вапняк? Норми внесення залежать від форми добрива та типу ґрунту. На глинистих землях дозування має бути більшим, ніж на легких.
Найбільш практичними у застосуванні є вапняк гранульований та інші види гранульованих мінеральних добрив. Вони вносяться зазвичай під осіннє перекопування. Добрива, що вносять в сухому вигляді, а також азотні та калійні, слід закладати у верхній шар землі. Глибина внесення при цьому має бути такою, щоб добрива були доступні для основної маси коренів.
Якщо на земельних угіддях використовується органічне добриво, для підвищення родючості його слід чергувати з внесенням мінеральних добрив. При сумісному застосуванні дозування мінеральних добрив має бути зменшеним.
Внесення різних видів добрив можна поєднувати для економії часу та зусиль. Проте не всі добрива можна поєднувати через можливість виникнення небажаних хімічних реакцій. Так вапняк не слід поєднувати з аміачною селітрою, комплексним добривом амофосом та суперфосфатом. Також варто звертати увагу на те, що зазвичай всі обмеження у застосуванні вказуються виробником добрив.
Ґрунт низького або нейтрального рівня кислотності створює сприятливі умови для вирощування більшості культур. Проте такий тип ґрунту зустрічається не часто, а регулярне внесення добрив, рясні опади, полив та інші чинники погіршують ситуацію. То як зменшити кислотність грунту? Нейтралізувати кислотність дозволяє вапняк, підвищуючи родючість та врожайність. Він насичує землю кальцієм, необхідним для активного розвитку рослин, а також робить її більш пухкою.
Кислий ґрунт підходить для вирощування зовсім невеликої кількості рослин. На більшу кількість культур підвищений рівень кислотності має негативний вплив: вони повільніше ростуть, частіше хворіють і гірше плодоносять. Надлишок алюмінію та марганцю порушує в рослинах обмінні процеси. Родючість знижується через неможливість корисних мікроорганізмів нормально функціонувати в кислому ґрунті.
Визначити необхідність вапнування грунту можна не лише за допомогою pH-метра та лакмусового паперу, а й за зовнішніми ознаками. Кислі ґрунти мають білувато-сірий наліт. Вода, що накопичується в низинах та ямках, має іржавий колір та часто райдужну плівку зверху. В такій землі майже не приживаються дощові хробаки, а на ділянках стрімко розростаються польовий хвощ, кульбаба, кінський щавель, осока. Також визначити необхідність розкислення ґрунту можна за допомогою звичайного оцту, капнувши його на жменю землі. Відсутність бульбашок, легкого шипіння та піни говорить про те, що ґрунт потрібно вапнувати.
При вирощуванні культур вапняк – це дієве та екологічно безпечне рішення для підвищення якості ґрунту та збільшення врожайності. Він є осадовою гірською породою, в складі якої переважає кальцит. Вапняк як потужний меліорант дозволяє поліпшити фізико-хімічні властивості кислих ґрунтів. Оскільки меліорація земель – це комплекс заходів з покращення угідь з метою підвищення родючості, використання вапняку для підживлення ґрунту передбачає наступні переваги:
На те, в якому дозуванні та як використовують вапняк, впливає форма добрива, глибина його внесення, вид культур та наявний рівень кислотності землі. Застосовувати вапняк рекомендовано восени під час орання землі, перед початком посівного сезону, а також періодично, залежно від стану ґрунту. Повне дозування передбачається при меліоративному вапнуванні, що проводиться на землях із підвищеною кислотністю (pH 5,5 і менше). Повторні внесення для підтримки оптимальних умов для вирощування культур повинні мати менше дозування. Вапнування можна поєднувати з іншими сумісними органічними та мінеральними добривами для посилення їх дії.
