У більшості випадків найбільш сприятливим періодом для внесення гранульованого вапняку є осінь. Проте інколи внесення навесні також є доцільним. На те, коли вносити вапно в грунт, впливає тип грунту, його структура, кліматичні умови, вид культур та дозування. Також ефективним є комплексний метод, що передбачає основне вапнування восени та додаткову корекцію навесні, особливо на легких грунтах.
Переваги проведення осіннього вапнування
Досвідчені аграрії обирають купити вапняк гранульований для внесення восени, оскільки:
- до посіву та посадки культур є час для реакції вапняку з грунтом;
- зручно суміщати внесення з осінньою оранкою;
- можна зекономити час та зусилля на підготовці землі навесні.
Вапняк у гранульованій формі поступово розчиняється в грунті, тому його осіннє внесення дозволяє отримати більш стабільні результати протягом наступних сезонів. Крім ефективного регулювання кислотності, гранульоване вапно покращує і загальні властивості грунтів. Зокрема, збагачує їх кальцієм та магнієм, сприяє розпушенню та зволоженню, активує діяльність корисних мікроорганізмів, прискорює засвоюваність мінералів культурами. Тому вапнування є дієвим методом для підживлення сої, пшениці, цукрового буряку, рапсу, кукурудзи, соняшника та інших культур, вимогливих до рівня pH землі.
Перед внесенням гранульованого вапняку рекомендовано провести аналіз грунту для визначення рівня кислотності. Повне дозування застосовується на землях з підвищеною кислотністю за pH 5,5 і нижче. Також норма внесення вапна в ґрунт залежить від його типу. З урахуванням цього рекомендовано застосовувати:
- для піщаних – 200-300 г/м²;
- для супіщаних – 300-400 г/м²;
- для суглинистих – 400-600 г/м²;
- для глинистих – 600-800 г/м².
Осіннє вапнування зазвичай передбачає внесення гранульованого добрива на глибину 15-25 см. Потрібно встигнути провести обробку заздалегідь до настання заморозків. Для невеликих ділянок з легким грунтом можна застосовувати препарати для розкислення грунту на основі вапнякового борошна. Але для великих угідь та важкого грунту кращим варіантом є саме гранульований вапняк. До того ж, це добриво легко рівномірно розподіляти, що є одним із основних вимог для ефективного результату. Також завдяки гранульованій формі вдається уникнути пилу під час використання добрива. Воно є зручнішим у застосуванні, транспортуванні та забезпечує поступове розчинення в грунті.
В яких випадках варто вносити вапняк навесні?
Проведення вапнування ранньою весною є оптимальним варіантом для:
- легких піщаних грунтів, з яких вапняк вимивається швидше;
- термінової корекції кислотності землі;
- першого вапнування нової ділянки;
- регіонів з холодним кліматом і якщо не вдалося провести вапнування восени.
Щоб знизити кислотність грунту, вапняк вноситься навесні мінімум за 3 тижні до посіву та посадки культур. За повторної та часткової обробки добриво можна вносити на глибину до 10 см. Дозування при цьому можна зменшити у 2 рази. Вапнування навесні допомагає грунту швидше відновитися після зимового періоду. Але найбільший ефект воно матиме вже для культур, що будуть вирощуватися наступного сезону.
Дещо інший характер має вапнування під багаторічні культури, тому варто знати, як розкислити грунт і не завдати рослинам шкоди. Обробка проводиться під закладку саду мінімум за 3 місяці до висадки культур. Щоб підтримувати здоров’я плодових дерев та кущів, вапняк вноситься під перекопку у пристовбурні кола на глибину 4-6 см. Важливо враховувати потреби культур, оскільки яблуні, груші та кісточкові культури добре реагують на вапнування. А от чорниця, журавлина, лохина навпаки більше люблять кислий грунт. Під полуницю вапнування рекомендовано проводити за рік до посадки. А вапнякові добрива для малини весною вносяться як до посадки, так і під перекопку для підтримки рівня кислотності в межах 6-6,5 pH.
Як часто проводиться вапнування та який ефект дає?
Вапнування – це не разова процедура, а регулярний метод підтримки родючості грунту. Зазвичай періодичність внесення вапняку складає раз на 4-6 років. Але терміни залежать від того, наскільки якісне було вибране вапно для розкислення грунту та в якому дозуванні застосоване. Вагомий вплив має і тип грунту, оскільки на легких піщаних грунтах обробки мають проводитися частіше. Рекомендовано перевіряти рівень pH щороку ще й тому, що ступінь закислення може бути різною. На це впливає вид культур, застосовані добрива, частота атмосферних опадів та інші фактори. Також слід обережно комбінувати вапнування з внесенням мінеральних добрив, особливо азотних. В цьому випадку вапнякові добрива краще вносити восени, а азотні – навесні.
Оскільки на вапняк ціна є доступною, його застосування передбачає найбільш економічно вигідний та екологічний спосіб підвищення родючості грунту. Внесення гранульованого вапняку покращує ріст та розвиток культур, які віддають перевагу нейтральному та слабокислому середовищу. Цей метод меліорації також дозволяє уникнути появи та розмноження шкідливих бактерій, плісняви та грибку, знижує ризик зараження культур плодовою гниллю. Спостерігається покращення проникності грунту та посилена дія інших добрив. Як показують дослідження, зниження кислотності полів підвищує врожайність озимої пшениці на 7 ц/га, ярої пшениці та вівса – на 5 ц/га, цукрового буряку – 100 ц/га. Для досягнення таких результатів компанія ZMD пропонує купити вапно гранульоване за ціною виробника та з можливістю його доставки фірмовим транспортом.