Періодичне проведення вапнування потрібне, щоб підтримувати природний баланс грунту та покращити ріст культур. З кожним врожаєм рослини забирають з землі кальцій, він також вимивається опадами, а використання синтетичних добрив, хімічних препаратів і навіть органіки призводить до інтенсивного підкислення землі. В результаті навіть колись нейтральні грунти стають малопридатними для вирощування культурних рослин.
Вплив pH грунту на врожайність культур
Проведення розкислення грунту вапном важливе з погляду забезпечення умов для стабільного росту та врожайності рослин. Адже від рівня кислотності залежить доступність елементів живлення для культурних рослин та їх здатність до засвоєння цих речовин. За кислої реакції переважна більшість рослин розвивається слабо, тому й врожайність є низькою. Вони більш схильні до хвороб та частіше пошкоджуються шкідниками.
Високу родючість мають грунти, що мають слабокислу та нейтральну реакцію. Саме таке середовище є оптимальним для розвитку зернових, бобових, овочевих, технічних та плодово-ягідних культур. Оскільки рівень pH грунту є досить мінливим, рекомендовано щороку перевіряти цей показник. Терміни повторного внесення залежать від багатьох факторів, включно з якістю вапняку, його попереднім дозуванням, типом грунту. Якщо важкі грунти можна вапнувати раз на 5-8 років, то в легкі грунти вапнякові добрива вносяться частіше, кожні 3-4 роки.
Як визначити, що грунт потребує вапнування?
Для визначення кислотності землі можна скористатися pH-метром, лакмусовим папером чи застосувати звичайний оцет. Для проведення аналізу останнім способом розчин наносять на кількох ділянках грунту. Якщо відсутня будь-яка реакція, тобто шипіння та поява піни, то потрібно купити розкислювач грунту для забезпечення оптимального балансу pH. Ознаками кислого грунту також є:
- Розростання на ділянці таких бур’янів, як хвощ, мокриця, осока, подорожник, кінський щавель, а також поява моху.
- Наявність білувато-сірого нальоту на поверхні землі після танення снігу, дощу чи поливу. Вода, що накопичується в ямках, має іржавий відтінок та райдужну плівку.
- Рослини повільно ростуть, кволі на вигляд, мають жовте листя, яке також часто може скручуватись.
Як застосовувати вапняк і який результат це дає?
Здебільшого вапняк для розкислення грунту вноситься восени під оранку. Проте в деяких випадках доцільно його застосовувати й навесні. Зокрема, це стосується легких піщаних грунтів, з яких добриво вимивається швидше. Також обробка ранньою весною проводиться, якщо кислотність надмірно висока, а восени відповідні заходи не було вжито. В цей час може бути проведене і повторне внесення частковими дозами з метою регулювання pH. Головне не застосовувати вапно для грунту разом з азотними добривами. Комбінування в цьому разі передбачає проведення вапнування восени, а азотного підживлення – навесні.
У дозуванні вапняку важливі форма добрива та рекомендації виробника. Компанія ZMD надає можливість купити вапняк гранульований за ціною виробника. Основне меліоративне вапнування цим добривом передбачає його внесення на глибину 20-25 см під оранку. При повторному проведенні з метою підтримки оптимального балансу вносити добриво можна на глибину профілю до 10 см. При цьому норма вапнування грунту важкого та глинистого складає для основного внесення до 1250 кг/га, для повторного – від 500 кг/га, для середнього суглинистого відповідно – 1000 кг/га та 400 кг/га, для піщаного та супіщаного – 600 кг/га та 240 кг/га.
Вирішуючи, яке вапно вносити в грунт, варто врахувати, що гранульована форма добрива є не лише більш зручною у внесенні та транспортуванні, а й характеризується пролонгованим ефектом. Таке добриво не пилить при використанні, не злежується при зберіганні, а поступове розчинення в землі забезпечує м’яку та тривалу дію.
Періодичне вапнування дозволяє отримати наступні переваги:
- Нормалізувати pH землі. Основні властивості вапняку передбачають зниження кислотності. Натуральний склад добрива включає кальцій, який підвищує pH грунту та створює оптимальні умови для зростання культур.
- Покращити структури землі. В результаті вапнування вона стає пухкою та легкою в обробітку. Вона довше зберігає вологу та забезпечує умови для ефективного розвитку коренів. Тому внесення вапняку важливе як для підживлення кукурудзи та інших однорічних, так і для багаторічних культур.
- Забезпечити біологічний баланс. Грунтоутворюючі бактерії та організми після внесення вапняку стають більш активними, що важливо з погляду природного удобрення землі.
- Знизити ризик захворювань. Якщо діяльність корисної мікрофлори у кислому середовищі пригнічена, то патогенні мікроорганізми, гриби та бактерії навпаки розвиваються активніше. Це часто провокує появу хвороб. До того ж, низький рівень pH негативно впливає на імунітет рослин. Вони стають більш схильними до кореневої гнилі та фітофторозу.
- Підвищення ефективності інших добрив. Навіть за достатнього мінерального живлення рослини не можуть засвоювати елементи в потрібному обсязі через кислу реакцію грунту. Тому вапно як добриво має бути внесене в першу чергу, оскільки воно забезпечує доступність елементів для їх ефективного поглинання культурними рослинами. Без нього інші добрива не принесуть бажаного результату.
- Ріст врожаю та підвищення його якості. За нормального балансу грунту та повноцінного живлення створюються умови для формування високого та якісного врожаю. Культури, які повною мірою забезпечені кальцієм та магнієм у складі вапняку, також дають врожай, який довше зберігає лежкість.
Вапнування – дієвий метод для підтримки родючості грунту. Достатньо проводити обробку раз на кілька років, щоб оздоровити землю на майбутні сезони. Завдяки покращенню властивостей грунту, вирощування культурних рослин дає стабільний приріст врожаю.